і знову про чай

Ранок розпочався з того, що я не змогла приготувати чай, бо не знайшла на кухні нічого схожого на звичайний чайник))...а знайшла чайник спеціальний для приготування турецького чаю - це такий двоповерховий чайник, у верхню частину якого насипають чай, а в нижню - заливають воду. Приготування теж відрізняється від звичайного...спочатку має закипіти вода в нижній частині в той час у верхній частині чайника має бути заварка, але без води, потім туди треба додати киплячу воду... і нагрівати ще. Наливати у склянні стаканчики у відповідності 50/50 із верхньої частини і з нижньої.
Організація в якій я працюю вчора видалася мені досить спокійною, в офісі окрім нас - 3 волонтерів був лише директор...сьогодні я так не думаю)). Близько 10 нових людей познайомилися сьогодні зі мною. Всі приємні і привітні, маю лише одну проблему – не можу з першого разу запам’ятати імена))…та що там з першого – з другого теж).
Міжкультурний обмін: Як і вчора, сьогодні ввечері ми пили пиво (bira), яке досить дороге тут від 6 до 10 лір за 0,5 л. Як і вчора, сьогодні був такий собі міжнародний мікс: запальний іспанець, привітна француженка, дві досить різні болгарки, троє місцевих. Вчора було більше людей: двоє сирійців, італійка, дві турчанки, турок, австрійка, і ще дві дівчини, вже навіть не пам’ятаю звідки))…з іменами так само складно)). Їм з моїм теж…туркам представляюся як Isik – в перекладі із турецької – світло. І взагалі їхні імена у більшості випадків щось означають, думаю якщо проводити асоціацію – запам’ятати їх буде простіше.